Про протидію торгівлі людьми

Розділ V

НАДАННЯ ДОПОМОГИ ТА ЗАХИСТУ ОСОБАМ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Стаття 14. Права особи, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

1. Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та до органів Національної поліції щодо захисту прав і свобод.

{Частина перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 766-VIII від 10.11.2015}

2. Особа, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право до прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, правової та іншої допомоги незалежно від місця проживання;

3) тимчасового розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

3. Іноземець або особа без громадянства, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті прав, до прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні в порядку, встановленому законодавством.

4. Іноземець або особа без громадянства, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, отримує довідку, яка підтверджує факт звернення за встановленням такого статусу і відкриття відповідної процедури та є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

{Частина четверта статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

5. Забороняється утримування особи, яка звернулася для встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, в установах тимчасового тримання, крім обумовлених законом випадків, та видворення її за межі України до встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Стаття 15. Процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

1. Процедура встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, визначається Кабінетом Міністрів України.

2. Обов'язковою складовою процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є проведення місцевою державною адміністрацією співбесіди з особою, щодо якої розглядається питання про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, із заповненням опитувальника щодо встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

У разі неможливості проведення співбесіди з особою через її хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий психічний стан чи малолітство процедура встановлення статусу такої особи проводиться на підставі інших даних.

3. Загальний строк проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, не може перевищувати місячний строк з дня проведення співбесіди з особою у місцевій державній адміністрації.

4. У разі прийняття рішення про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, їй видається довідка.

У разі відмови у встановленні статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, заявник має право оскаржити таке рішення у судовому порядку.

5. Статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, встановлюється на строк до двох років.

Строк дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, може бути продовжено за обґрунтованим поданням місцевої державної адміністрації не більш як на один рік.

6. Для позбавлення особи, яка постраждала від торгівлі людьми, відповідного статусу необхідно з'ясувати, що рішення про встановлення або продовження строку дії статусу спиралося на подані завідомо неправдиві відомості або недійсні документи, що мали істотне значення для прийняття рішення.

Особи, які подали такі відомості або документи, можуть бути притягнені до відповідальності згідно із законодавством.

7. Втрата статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, настає у разі закінчення строку дії статусу, на який його було встановлено або продовжено відповідно до частини п'ятої цієї статті.

Стаття 16. Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми

1. Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:

1) інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;

2) медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;

3) тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк до трьох місяців, який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;

4) відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому Цивільним кодексом України;

5) одноразової матеріальної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

6) допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.

2. Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:

1) безоплатне отримання послуг перекладача;

2) тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;

3) постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.

3. Довідка про статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, є підставою для реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

{Частина третя статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012}

4. Якщо у суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, існують обґрунтовані підстави вважати, що життю, фізичному чи психічному здоров'ю або свободі та недоторканності особи, яка постраждала від торгівлі людьми та є іноземцем або особою без громадянства, загрожуватиме небезпека у разі повернення її в країну походження після завершення строку її перебування в Україні, в установленому порядку цій особі може бути продовжено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що є підставою для одержання дозволу на перебування на території України до припинення таких обставин.

5. Особа, якій надано право на перебування в Україні відповідно до частини четвертої цієї статті та яка безперервно проживала на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на отримання дозволу на імміграцію в порядку, встановленому законодавством.

6. Надання допомоги особі, яка постраждала від торгівлі людьми, не залежить від:

1) звернення такої особи до правоохоронних органів та її участі у кримінальному процесі;

2) наявності у такої особи документа, що посвідчує особу.

Стаття 17. Заклади допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми

1. З метою забезпечення реалізації прав, передбачених цим Законом, особи, які постраждали від торгівлі людьми, можуть бути направлені до одного з діючої мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

2. З метою надання допомоги дітям, які постраждали від торгівлі дітьми, вони можуть влаштовуватися до центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та притулків для дітей з метою надання психологічної допомоги та забезпечення реабілітації у порядку, встановленому законодавством.

3. Умови перебування та надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, діючою мережею центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів соціально-психологічної

реабілітації дітей та притулків для дітей регулюються положеннями про зазначені заклади.

Алгоритм послідовності дій потерпілої особи від торгівлі людьми за кордоном:

1. Потерпіла від злочину особа терміново звертається до представників правоохоронних органів іноземної держави, а також самостійно або через правоохоронні органи повідомляє Дипломатичне представництво або консульську установу України за кордоном про подію;

2. Консульська посадова особа може надати допомогу у вирішенні питання взаємодії потерпілої особи і правоохоронних органів держави перебування, простежить за дотриманням цими органами прав та інтересів особи відповідно до національного законодавства іноземної держави і міжнародних договорів, що діють між Україною і державою перебування.

3. Дипломатичне представництво, консульська установа не виконує представницькі функції під час досудового розслідування чи судового процесу і тому потерпілій особі необхідно самостійно подбати про юридичне представництво із залученням місцевих адвокатів. Як правило це робиться через громадські організації, що займаються захистом прав людини.

4. Якщо потерпіла особа залишилася у державі перебування без документів, що засвідчують її особу, а також грошей, їй необхідно звернутися із письмовою заявою особисто або через законних представників до дипломатичного представництва України в державі перебування. До такої заяви додаються документи видані компетентним органом держави перебування що підтверджують факт вчинення відносно цієї особи злочину – 51 протоколи, довідки тощо;

5. Керівник дипломатичного представництва України у державі перебування за погодженням з Міністерством закордонних справ та Міністерством фінансів України, може прийняти рішення про надання одноразової грошової допомоги потерпілій особі від торгівлі людьми або особі яка опинилась в ситуації, що становить загрозу її життю і здоров’ю;

6. З метою прискорення отримання такої допомоги, особа має підтвердити статус громадянина України шляхом пред’явлення документів, що засвідчують громадянство, або залишити рідним в Україні чи зберігати іншим чином (на віддаленому інтернет-сервері) копії паспортів громадянина України, громадянина України для виїзду за кордон, або інших документів що підтверджують громадянство.

7.  У разі втрати паспорта громадянина України відповідно до ст. 40 Консульського статуту України консульська установа України за кордоном у стислі терміни вирішує безпосередньо з паспортною службою та імміграційною службою Міністерства внутрішніх справ України питання про підтвердження особи громадянина або особи котра постійно проживала на території України для подальшого забезпечення такої особи посвідченням на повернення в Україну (Додаток 8).

8.  Уповноважений співробітник консульської установи, за згоди потерпілої особи від трафікінгу, повідомляє інформацію про даний злочин МВС України;

9. У разі необхідності на території держави перебування постраждалій від трафікінгу особі надається кваліфікована медична допомога з розміщенням у відповідному закладі охорони здоров’я. Заклад охорони здоров’я повідомляє потерпілу особу про набуті ним хвороби, методи їх лікування та інше, що стосується даної справи.

10. Після прибуття на територію України постраждала від трафікінгу особа має право на отримання інформації мовою, якою вона володіє, про: можливу допомогу (фінансову, юридичну, психологічну, медичну та іншу); умови та порядок надання такої допомоги; тимчасове розміщення у закладах надання допомоги постраждалим від торгівлі людьми; можливість звернення до правоохоронних органів щодо захисту прав і свобод, забезпечення безпеки, як особи, котра бере участь у кримінальному провадженні відповідно до національного законодавства України.

11. У разі отримання відповідним підрозділом Національної поліції інформації від потерпілої особи або її законного представника про небажання співпрацювати робиться відмітка у справі. На даний час питання оформлення і видачі дипломатичними представництвами й консульськими установами посвідчення особи на повернення в Україну регулюється: а) Положенням про посвідчення особи на повернення в Україну, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. та б) Наказом МЗС України «Про затвердження Правил оформлення і 52 видачі дипломатичними представництвами та консульськими установами України посвідчення особи на повернення в Україну» від 19.12.2005 р. Посвідчення особи на повернення в Україну оформлюється і видається дипломатичним представництвом і консульськими установами України в державі-перебування у разі втрати (відібрали у випадку торгівлі людьми, загубив, вкрали та інше) особою документів, що надають право на виїзд з України та посвідчують особу під час перебування за її межами або строк дії таких документів закінчився чи встановлено, що вони є недійсними з інших причин. Дане посвідчення видається на підставі особистого клопотання заявника або звернення його законних представників. Строк дії документу визначається консульською посадовою особою, котра відповідає за його видачу, виходячи з реальної можливості повернення пред’явника посвідчення в Україну, але не може перевищувати 30 днів, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.