Протидія домашньому насильству
Допомога постраждалим від домашнього насилля
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"
Домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Види домашнього насильства та їх ознаки:
- фізичне (заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, мордування, залишення в небезпеці, ненадання допомоги, заподіяння смерті);
- сексуальне (будь-які діяння сексуального характеру, вчинені без згоди особи);
- психологічне (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю);
- економічне (умисне позбавлення житла, їжі, одягу, коштів чи документів, перешкоджання в отриманні лікування, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися).
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Яка відповідальність настає за вчинення домашнього насильства?
Домашнє насильство є адміністративним правопорушенням, яке підпадає під дію ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Водночас його систематичне вчинення є кримінальним злочином, за яке передбачена відповідальність згідно ст.126-1 Кримінального кодексу України.
Які існують заходи щодо протидії насильству?
-
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (поліцією до 10 днів; лише у випадках домашнього насильства)
-
Обмежувальний припис стосовно кривдника (судом до 6 місяців; у випадках домашього насильства)
-
Взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (поліцією; у випадках домашього насильства) Направлення кривдника на проходження програми для кривдників (судом або за згодою; у випадках домашього насильства)
Якщо Ви або Ваші близькі зазнали домашнього насильства, Ви можете зателефонувати:
-
102 – поліція;
-
103 - швидка допомога;
-
116 123, 0-800-500-335 - Національна гаряча лінія з протидії насильству та торгівлі людьми (ГО “ЛаСтрада”).
-
1547 - Всеукраїнська гаряча лінія підтримки потерпілих від насильства (цілодобово)
-
0-800-213-103 – Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги
У разі, якщо Ви стали жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть якщо у Вас не має видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), НЕГАЙНО вирушайте на прийом до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості.
Надалі це допоможе притягнути Вашого кривдника до кримінальної відповідальності.
Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до судово-медичної експертизи.
Телеграм-чати для підтримки осіб, які страждають від домашнього насильства:
Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»
Чат-бот #ДійПротиНасильства https://t.me/police_helpbot
Якщо ви страждаєте від насильства, не мовчіть! Звертайтесь за допомогою
